ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вічна пам’ять воїнам-захисникам, які віддали життя за Україну.
Вічна пам’ять усім українцям, чиї життя обірвали розриви снарядів, ракети та авіабомби, якими росія б’є по наших містах і селах.
КУЛІГІН ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
29.03.1996 - 12.04.2022
Народився в Бахмуті. Навчався в місцевій школі № 18. Був здібним учнем, мав відзнаки за успіхи в навчанні. З дитинства захоплювався шашками, неодноразово посідав призові місця на обласному рівні. У Бахмутському ЦПТО № 53 здобув фах газозварювальника та слюсаря-ремонтника. В Артемівському індустріальному технікумі отримав спеціальність механіка. Працював у КП «Бахмут-Вода», після проходження строкової служби — у супермаркеті «Сім’я».
Мав інженерне бачення, мислив конструктивно. Захоплювався комп’ютерними технологіями, легко орієнтувався в темі, планував продовжити начання за ІТ-напрямом.
Олександр завжди захищав тих, хто поруч, був чесним, справедливим, умів згладжувати конфлікти — словом, не силою. Вірив, що домовленість і повага найкраща відповідь на агресію.
У березні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Брав участь у бойових діях на Донеччині.
«Коли Сашу мобілізували, він сказав мені: «Якщо я залишуся вдома, хто тебе захищатиме?». Він вважав, що так треба. Якщо не він — то хто?», — розповідає мама Олександра. — «Мій син був моїм вектором. Світлий, добрий хлопець. Таким і загинув. Потух мій маяк…».
Загинув Олександр Кулігін 12 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Мар’їнському напрямку.
Похований в рідному Бахмуті.
