Протидія домашньому та гендерно зумовленому насильству

НАСИЛЬСТВО – ЦЕ НЕ ПРИВАТНА СПРАВА, А СУСПІЛЬНА ПРОБЛЕМА ТА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Домашнє насильство – це протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

Домашнє насильство – це не лише про завдані побої. Насправді ж воно включає десятки форм насильницької поведінки. Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями.

Домашнє насильство може бути спрямоване як на дружину, чоловіка чи дітей, так і на інших родичів — вітчима (мачуху) та пасинка (падчерку), рідних братів і сестер, дядька (тітку) та племінника (племінницю), двоюрідних братів та сестер, бабусь та дідусів, колишнє подружжя, наречених, осіб, які спільно проживають однією сім’єю, опікунів, прийомних батьків, дітей, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя. Втім, у жодному з випадків воно не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування. Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.

Домашнє насильство в умовах війни в Україні нікуди не зникло, а навпаки може лише загострюватися. Пов’язані з цим поблеми залишилися такі ж, які були і в мирний час.

Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті – все це і багато іншого є фізичним насильством.

Сексуальне насильство – це протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітніх. Йдеться не лише про статевий акт, а й про сексуальні домагання без проникнення в тіло.

На жаль, сексуальне насильство може трапитись з будь-ким, незалежно від віку, соціального статусу чи обережності.

Насильство не має ставати нормою! Негайно телефонуйте за номером 102 та викликайте поліцію.

У разі, якщо ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства, негайно вирушайте на прийом до лікаря, скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису. Якщо ви потребуєте вирішення юридичних питань – скористайтесь своїм законним правом на безоплатну правову допомогу.

Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА

• До поліції за номером 102.

• До центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

•До управління сім'ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

• До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

• До близької людини.

• На телефони «Гарячих ліній».

БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

• Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-Україна»:

0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного).

• Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):

0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 - для абонентів Київстар, Водафон

0-800-500-225 та 116-111.

На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:

•  інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);
• психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);
• правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).
• Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:

(044) 255-64-50.

• Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

• безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• правові консультації;
•  роз'яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
• інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
• зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв'язку.

Контакти організацій та установ, які надають допомогу потерпілим від сексуального насильства

• Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей — 1547.
• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда» — 116 123.
• Безоплатна правнича допомога — 0 800 213 103.