A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Бахмутська районна державна адміністрація
Донецька область

Корисна інформація

З метою запобігання поширення генетично модифікованих організмів у відкритих системах Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області надає рекомендації щодо заходів із запобігання поширення, розповсюдження, попередження випадків використання незареєстрованих ГМО у відкритих системах

 

Генетично модифіковані (ГМ) рослини – рослини, генетичний матеріал яких (послідовність ДНК) був штучно змінений методами генної інженерії. Такі рослини також часто називають трансгенними, тобто мається на увазі, що фрагменти ДНК з певного організму були перенесені в геном рослини.

Методи створення генетично модифікованих організмів  (ГМО) є різними, але для рослин найчастіше використовують метод Agrobacterium-опосередкованої трансформації. Агробактерії (Agrobacterium tumefaciens Smith & Townsend) – ґрунтові паличкоподібні бактерії, що уражують більше 1000 видів рослин і спричиняють утворення пухлин на коренях (так звані корончасті галли, хвороба відома під назвою бактеріальний рак коренів). Агробактерія «трансформує» клітину кореня рослини, тобто «вбудовує» свою плазміду (кільцеподібну молекулу ДНК) у ДНК рослини. Плазміда містить гени, що відповідають за синтез рослинних гормонів, а підвищений їх рівень власне і спричиняє появу пухлин на коренях.

Саме здатність агробактерій вбудовувати плазміду в ДНК рослини і є ключовим у створенні ГМ-рослин. У плазміди видаляють гени, що відповідають за синтез фітогормонів, та заміняють послідовностями з бажаною ознакою. Такими модифікованими плазмідами, які більше не спричиняють утворення пухлин і водночас містять нові гени, трансформують рослинні клітини. Потім з клітин відтворюють цілісний організм рослини, який вже є генетично модифікованим.

Послідовності, що вбудовують в плазміду, можуть бути різними. Наприклад, створено так званий «золотий рис», що містить попередник вітаміну А і може бути дуже цінним для країн, де існує дефіцит цього вітаміну. Деякі культури модифіковані таким чином, що є стійкими до дії гербіцидів (кукурудза, ріпак, цукровий буряк, тощо). В США вирощують картоплю, що не хворіє на фітофтороз. Методами генної інженерії створено петунії з помаранчевим забарвленням квіток.

Посівами та насадженнями ГМ-рослин зайнято 185,1 млн га у 26 країнах світу (станом на 2016 р.). Безперечно, лідером світового вирощування ГМ-культур є США. Наразі там комерційно вирощують десять культур: кабачок (з 1995 р.), соя (1995), кукурудза (1996), бавовна (1996), папайя (1997), ріпак (1999), люцерна (2006), цукровий буряк (2006), картопля (2016), яблуня (2017).

До п’ятірки країн-лідерів (станом на 2017 р.) входять також Бразилія, Аргентина, Канада та Індія. Іншими ГМ-культурами, які на сьогодні дозволені для комерційного використання в різних країнах, є баклажан, солодкий перець, гвоздика, петунія, троянда, тютюн, томати, пшениця, цукрова тростина, квасоля, цикорій, маш китайський, мітлиця, евкаліпт, льон, диня, слива, ріпа, рис, сафлор, тополя. При цьому, для частини з них зареєстровано 1-3 генетичні модифікації (наприклад, петунії, троянди), а для деяких – десятки і навіть сотні (наприклад, соя – 42, бавовна – 63,  кукурудза – 231). За об’ємами найбільше в світі вирощують ГМ-сою, на другому місці знаходиться кукурудза, на третьому – бавовна.

 

Незважаючи на те, що закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» був прийнятий ще в 2007 році, Україна поки знаходиться лише на порозі впровадження ГМО. Жодного сорту до Державного реєстру ГМО поки не включено, тобто в Україні досі немає жодної офіційно зареєстрованої  ГМ-рослини.

ГМО, в тому числі і ГМ-сорти рослин, повинні відповідати вимогам біологічної та генетичної безпеки. Біологічна безпека, згідно з законом, полягає у відсутності негативного впливу на людину (в тому числі і на майбутні покоління), сільськогосподарські рослини і тварини, а також на інші живі організми. Генетична безпека передбачає відсутність неприродного та неконтрольованого впливу на геном людини, сільськогосподарських тварин та рослин, інші біологічні об’єкти.

Згідно з законом, використання ГМ-рослин у «відкритій системі» (тобто при контакті з навколишнім середовищем, наприклад, при вирощуванні у відкритому ґрунті) можливе лише після державної реєстрації. До реєстрації вивільнення в навколишнє середовище ГМО можливе тільки з метою випробовувань і на основі спеціального дозволу.

Державну реєстрацію ГМО здійснюють центральні органи виконавчої влади. Реєстрація здійснюється строком на п’ять років на безоплатній основі, перереєстрація здійснюється у тому ж порядку, що і реєстрація. Термін розгляду документів не може перевищувати 120 днів з дня їх подачі. Підставою для державної реєстрації ГМ-сортів є експертиза, тарифи якої затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 р. № 1223 «Про затвердження розмірів тарифів на проведення експертизи, яка є підставою для державної реєстрації генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі».

Суб’єкти господарювання, які вперше вводять в обіг продукцію, що містить ГМО або отримана з їх використанням, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій

в обов’язковому порядку зазначаються:

  • відомості про суб’єкта господарювання;
  • інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням;
  • номер у Державному реєстрі ГМО.

Суб’єкти господарювання під час проведення всіх операцій з передачі продукції, що містить ГМО або отримана з їх використанням, забезпечують надання копії декларації суб’єктам, яким вони передають таку продукцію. Декларація або її копія повинна зберігатися протягом п’яти років з дня передачі продукції. Також такі суб’єкти зобов’язані зберігати документацію, яка дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який передав їм відповідну продукцію, та суб’єкта, якому здійснили передачу вони. Транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване його вивільнення у навколишнє природне середовище.


 

Охорона водних ресурсів у період нересту риби 2021 року

Весняно – літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів на водних об’єктах Донецької області набирає чинності з 1 квітня 2021 року.

Заборона встановлюється з метою збереження водних біоресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб, адже нерест – це найважливіший процес відтворення виду. Від того, наскільки успішно та вдало він пройде, залежать майбутні запаси водних біоресурсів.

Відповідно до наказу Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області від 17.03.2021 року № 47, встановлена заборона на лов (добування) водних біоресурсів у весняно - літній період природного відтворення (нересту) у 2021 році на території та акваторії водних об’єктів, розташованих в районі діяльності Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області (далі – Донецький рибоохоронний патруль), а саме: у всіх внутрішніх водних об’єктах у межах адміністративної території Донецької області до двокілометрової прибережної смуги Азовського моря, за виключенням пониззя річки Кальміус до греблі Павлопільського водосховища, в такі терміни:

  • у річках - з 1 квітня до 21 травня 2021 року (50 діб);
  • у водосховищах і озерах – з 1 квітня до 10 червня 2021 року (70 діб);
  • у новостворених водних об’єктах, а також у придаткових системах річок та інших водних об’єктах - з 1 квітня до 30 червня 2021 року (90 діб).

З цим наказом та переліком місць масового нересту риби у водоймах Донецької області у 2021 році можна ознайомитись за посиланням. 

Також на офіційному вебсайті Донецького рибоохоронного патруля розміщено Інтерактивну карту місць масового нересту риби у водоймах Донецької області у 2021 році, на яких заборонений будь – який вилов водних біоресурсів.

У терміни заборони на лов (добування) водних біоресурсів у водних об’єктах забороняється:

- організація змагань зі спортивного рибальства та підводного полювання;

- проведення у водних об’єктах та в прибережних захисних смугах робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (днопоглиблюваних, вибухових, бурових, сейсмологічних, геологорозвідувальних), добування будівельних матеріалів, гравію та піщано – ракушкової суміші;

- забір води без ефективних рибозахисних пристроїв;

- заготівля очерету, рогозу та інших водних рослин у місцях масового нересту риби;

- пересування всіх плавучих засобів на ділянках, оголошених нерестовищами в період нересту, за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.

В нерестовий заборонний період любительське рибальство дозволено на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.

Порушення правил рибальства в цей час карається як накладенням штрафів, так і притягненням до кримінальної відповідальності. Сума штрафів за порушення правил рибальства згідно КУпАП становить від 34 до 680 грн. За незаконне зайняття рибним промислом, що завдало істотну шкоду передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 249 ККУ. Штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Донецький рибоохоронний патруль закликає користувачів водних об’єктів, рибалок – любителів та всіх небайдужих громадян бути відповідальними та дотримуватись вимог нерестової заборони вилову водних біоресурсів. Якщо Ви помітили порушення правил рибальства або порядку чи збуту водних біоресурсів, просимо невідкладно повідомляти за номерами телефонів «гарячої лінії»: ((099)-391-10-90 або (068)-446-86-54

  


 

Випалюєш стерню – відповідай!

(штрафи до 153 000 грн.)

Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації попереджає землевласників та землекористувачів області про те, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, штраф за забруднення повітря становить від 30 тис. 600 грн до
61 тис. 200 грн або позбавлення волі терміном до 3-х років.

Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем караються штрафом від
91 тис. 800 грн до 153 тис. грн.

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 тис. 500 грн до 4 тис. 590 грн, на посадових осіб - від 4 тис. 590 грн до 15 тис. 300 грн. Якщо це ж призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, — штраф від 4 тис. 500 грн до 15 тис. 300 грн для громадян та від 10 тис. 710 грн до
18 тис. 360 грн. для посадових осіб.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно- болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, карається штрафом від 3 тис. 60 гри до 6 тис. 120 гри для громадян та
15 тис. 300 до 21 тис. 420 гри для посадових осіб.

Якщо ті самі дії вчинено в межах територій та об’єктів природно- заповідного фонду - від 6 тис. 120 грн до 12 тис. 240 грн.

Кримінальним кодексом України за знищення або пошкодження, зокрема, стерні, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом передбачається: штраф від 91 800 до 153 000 грн., або обмеження волі на строк від 2 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк.

Давайте пам'ятати, що природа потребує нашого захисту й дбайливого ставлення до неї!

Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже знищення стерні - це, водночас, знищення флори та фауни регіону. Разом із стернею вогонь знищує безцінну мікрофлору полів, яка б дозволила суттєво підвищити врожайність у наступні роки.

 

 


 

 За незаконну вирубку дерев підвищили штрафи і терміни позбавлення волі     

 

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів» вступив  в силу з 25.04.2019.

Відповідно до закону, в кілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур і молодняка.  

Про це повідомила прес-служба Державного агентства лісових ресурсів України.

Відповідні зміни вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України та Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Зокрема, зміниться покарання за такі правопорушення:

  • незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників;
  • перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників;
  • знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення.

За все перераховане передбачено накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти
(255 гривень) до тридцяти (510 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти п'яти (1275 гривень) до ста п'ятдесяти (2550 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перерахованих вище порушень, будуть каратися штрафом на громадян від тридцяти (510 грн ) до шістдесяти (1020 грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот (5100 грн ) до шестисот (10200 грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України.

Такі незаконні дії будуть каратися позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади або службового становища, або у великому розмірі - за такий злочин покладається позбавлення волі на термін від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до
3 років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії будуть відбуватися організованою групою або в особливо великому розмірі - тоді передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від
10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Крім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди підвищиться і за незаконну порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії буде штраф, який складе від тисячі (17000 грн ) до тисячі п'ятисот (25500 грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той же термін.

Довідка

Істотною шкодою вважається така шкода, яка в 2.000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (34000 грн ), або інший істотної шкоди, заподіяний навколишньому середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

У разі , якщо такі незаконні дії будуть зроблені в заповідниках або на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - вони будуть каратися штрафом від тисячі п'ятисот (25 500 грн ) до двох тисяч (34 000 грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до
5 років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки, такі злочини будуть каратися позбавленням волі на строк від
5 до 7 років.

Довідка

Важкими наслідками вважаються наслідки, які в п'ять тисяч (85 000 грн ) і більш разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених в розмірі 25 млн кубічних метрів на рік.

 


 

БЕЗПРИТУЛЬНІ ТВАРИНИ – НАШІ ДРУЗІ!

 

 

Міжнародний день безпритульних тварин проходить щорічно у другій декаді серпня. У 1992 році його започаткувала Міжнародна спільнота прав тварин. Наразі цей день відзначають у понад 50 країнах і 6 континентах. Україна — одна з них.

Метою започаткування цього дня є привернення уваги до проблем безпритульних тварин переважно собак та котів, які часто опиняються на вулиці через жорстокість та безвідповідальність людей.

Ця дата вважається не святом, а приводом звернутися до проблеми бездомних тварин, розповісти максимальній кількості людей про їх трагічну долю. По всьому світу в цей день проходять просвітницькі та благодійні заходи. Волонтери проводять концерти, конкурси та аукціони, що допомагають зібрати кошти, які направляються на допомогу бездомним тваринам - в першу чергу, звичайно, собакам і кішкам.

Також цей день - хороший шанс знайти господаря для безпритульного пса чи кота. Одне із завдань Дня бездомних тварин - пробудити у власників звірів свідоме ставлення до своєї ролі, з тим, щоб запобігти поповнення рядів бездомних кішок і собак за рахунок неконтрольованого розмноження домашніх вихованців. З цією ж метою деякі ветеринарні клініки в цей день проводять стерилізацію кішок і собак на безкоштовній основі.

Перший закон, спрямований на захист тварин від жорстокості, був прийнятий у Великобританії в 1822 році. Найсприятливіші умови для тварин – в Австрії, де законодавство забороняє, наприклад, обрізати собакам хвіст і вуха, використовувати диких тварин у цирках, продавати цуценят і кошенят у вітринах зоомагазинів тощо.

В нашій країні нормативно-правове регулювання захисту тварин здійснюється законами України «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про ветеринарну медицину», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб».


ЗАГУБЛЕНА ТВАРИНА = БЕЗПРИТУЛЬНА ТВАРИНА

 

Чи бачили ви колись на вулиці песика, який явно шукає своїх господарів? Чи просто сидить, завмерши на зупинці громадського транспорту і заглядає в обличчя кожного?

Така собака скоріш за все загубилась або її просто залишили на вулиці недобросовісні господарі.

Саме такі тварини становлять основну кількість безпритульних.

Що робити?

 

Якщо ви господар тварини:

 

- у собак та у котів, які мають доступ до прогулянок на вулиці, обов’язково має бути адресник з вашими контактними даними, а ще краще – електронний чіп.

- в такому випадку, навіть, якщо тварина загубиться – шансів повернути її додому набагато більше.

- ні – самовигулу. Якщо у вас немає часу піклуватись про домашнього улюбленця – не заводьте його.

- самовигул – небезпечне явище як для собак, так і для котів. Тварину можуть викрасти, вона може потрапити під автомобіль або просто загубитись і не повернутись додому.

 

Якщо ви побачили на вулиці явно загублену тварину:

 

- сфотографуйте її, подивіться, чи є на нашийнику адресник, якщо тварина породиста – відведіть її до ветеринарної клініки для перевірки чіпа;

- якщо у вас немає можливості залишити знайдену собаку у себе – спробуйте влаштувати її на перетримку (тимчасове житло); 

- обов'язково розвісьте паперові оголошення в околицях де була знайдена тварина, адже не всі користуються інтернетом;

- у багатьох містах є служби реєстрації втрачених/знайдених тварин. Подайте туди заявку;

- у соціальних мережах безліч груп, що займаються допомогою тваринам. Подайте туди оголошення про ймовірного утікача; 

- якщо тварина породиста, то пошукайте групи допомоги конкретним породам. Учасники цих груп можуть допомогти влаштувати тварину на перетримку, знайти господарів за клеймом або влаштувати тварину в нову сім'ю.

Та у більшості випадків, загублені тварини потрапляють до притулків, де дуже часто не вистачає засобів для їх утримування, лікування та задоволення інших потреб.

Як же допомогти тим тваринам, які вже опинились у такій ситуації?

Способів допомогти тваринам – багато, та найдієвіший метод зменшення кількості тварин на вулицях та у притулках – всиновлення.

Якщо ви вирішили стати господарем такого песика чи котика, розкажемо, як це зробити.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора