ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо всіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф.
Час не загоїть біль тяжких втрат. Пам’ять про них назавжди в наших серцях...
Сторінка пам'яті Соледарської міської територіальної громади
СОРОКА ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
1978 - 2024
Олександр Сорока народився 3 вересня 1978 року в селі Бахмутське Бахмутського (колишнього Артемівського) району Донецької області. Його батько працював у колгоспі, мати – в дитячому садку. Після закінчення місцевої школи та професійно-технічного училища № 111 у м. Соледар проходив військову службу у ВДВ у м. Ізмаїл Одеської області.
Шістнадцять років Олександр Сорока пропрацював на соляній шахті ДП «Артемсіль». Мальовниче містечко Соледар стало затишною домівкою для його молодої родини, там пройшли найкращі роки життя. Олександр з дружиною Яніною виховував доньку Аліну.
Коли почалась повномасштабна війна, родина евакуювалась до Кропивницького. У 2024-му році Олександра Сороку мобілізували.
Він був навідником аеромобільного відділення, мужньо виконував свій військовий обов’язок.
У вересні 2024 року старший сержант Олександр Сорока загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області.
Мешканці Соледарської громади пам’ятають його як світлу і позитивну людину, з гарним почуттям гумору. Дружина Яніна згадує як люблячого чоловіка та батька. Розповідають, що був скромним, стриманим і мудрим.
Побратими згадують, що Олександр вирізнявся сталевою витримкою, мужністю, професіоналізмом і непохитною вірою в Перемогу.
Вічна пам'ять і слава Герою …
За матеріалами Соледарської міської військової адміністрації
