До Дня Української Державності Регіональний онлайн-проект "Донеччани державотворці"
МИКИТА ЮХИМОВИЧ ШАПОВАЛ
Видатний державний, політичний і громадський діяч України.
Публіцист, письменник, журналіст, унікальний організатор і просвітитель, вчений-лісовод, соціолог, послідовний борець за незалежну Україну.
М.Ю. Шаповал народився 26 травня (08 червня за новим стилем) 1882 року в селі Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині с. Серебрянка Сіверської ТГ Бахмутського району Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера, сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів.
Восени 1887 спробував отримати початкову освіту у місцевій школі с. Званівка (нині с. Званівка Званівської ТГ Бахмутського району Донецької області), але згодом почав займатися самостійно, вчився читати у званівського шевця.
У 1900 році Микита Шаповал закінчив Новоглухівську лісову школу, потім – юнкерську піхотну школу на Харківщині, далі – навчання у Харківському університеті та Київському комерційному інституті.
З липня 1901р. по березень 1902 р. працював за фахом лісником у Маяцькому лісництві (м. Слов’янськ).
Перебуваючи у Харкові, М.Ю. Шаповал познайомився з діячами українського руху. На військовій службі займався пропагандою української та соціалістичної ідей. Під час служби в Польщі був заарештований за революційну діяльність, але виправданий судом за недоведеністю звинувачень. Після повернення в Україну працював у Харкові в журналі «Хлібороб», брав участь у роботі студентського українського товариства «Громада», вступив вільним слухачем на історико-філологічний факультет Харківського університету.
Після переїзду до Києва займався літературною працею, працював у лісництві на Чернігівщині, на будівництві лісопильного заводу, паркетної фабрики. У 1909-1914 роках М.Ю. Шаповал був засновником і редактором часопису «Українська хата», відіграв значну роль у консолідації української інтелігенції та її національному вихованні.
Згодом Микита Шаповал став активним громадським і політичним діячем українського руху: член Революційної української партії з 1901 року, один із організаторів і лідерів Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), член її Центрального комітету з 1917 року та голова партії в еміграції,
У період Української революції 1917-1921 років Микита Шаповал працював комісаром Київського повіту, був активним членом Центральної Ради та одним із співавторів IV Універсалу Української Центральної Ради, одним із лідерів Української партії соціалістів-революціонерів, головою Всеукраїнської лісової спілки, обіймав посаду міністра пошти і телеграфу в уряді В. Винниченка, очолював Міністерство земельних справ в уряді Директорії.
Микита Шаповал фактично очолив Український національний союз за часів гетьманства Павла Скоропадського, разом з В. Винниченком проводив роботу з відновлення УНР.
У 1919 році Микита Шаповал емігрував, був секретарем дипломатичної місії УНР у Будапешті, а згодом – у Празі. За часів еміграції в 1921-1932 роках він брав активну участь в громадсько-політичному та освітньому житті української діаспори, проявив особливий талант організатора.
За підтримки тодішнього президента Чехословаччини Томаша Масарика він співзаснував у Чехії декілька вищих навчальних закладів для української молоді: «Українська господарська академія», «Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова», «Висока студія українського мистецтва», «Соціологічний інститут» й інші.
В еміграції М.Ю. Шаповал також провадив активну діяльність Уряду УНР і видавав щомісячне видання «Нова Україна».
У творчій спадщині М. Ю. Шаповала – фундаментальні роботи із соціології, політології, два підручника з лісової справи, 36 книг із публіцистики – загалом близько 400 праць, багато з яких і на сьогодні не втратили своєї актуальності.
Як письменник Микита Юхимович був відомий під псевдонімами М. Сріблянський та М. Бутенко, опубліковав збірки поезій: «Сни віри» (1908р.), «Самотність» (1910 р.), нариси «Жертви громадської байдужості» (1910 р.), «Шевченко і самостійність України» (1917 р.), «Лісові ритми» (1917 р.), «Листки з лісу» (1918 р.).
Микита Юхимович Шаповал помер 25 лютого 1932 року у Ржевницях біля Праги. Згідно із заповітом його було кремовано та поховано в Ржевницях.
У рідному селі Микиті Шаповалу встановлено пам’ятник і відкрито музей у місцевій школі.
За постановою Верховної Ради України 8 червня 2022 року 140-річчя від дня народження Микити Юхимовича Шаповала мали відзначати на державному рівні. Проте повномасштабне вторгнення рф в Україну завадило цим планам.
