A A A K K K
для людей з вадами зору
Бахмутська районна державна адміністрація
Донецька область

140 років із дня народження політичного і громадського діяча, публіциста, соціолога, поета Микити Шаповала

Дата: 08.06.2022 09:47
Кількість переглядів: 117

Фото без опису

 

Микита Юхимович Шаповал народився 08 червня (26 травня за старим стилем) 1982 року у селі Серебрянка Сіверської ТГ Бахмутського району в родині відставного унтер-офіцера й сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів. 

Після отримання освіти працював за фахом лісником, у тому числі у Маяцькому лісництві (м. Слов’янськ). Перебуваючи у Харкові, познайомився з діячами українського руху. На військовій службі займався пропагандою української та соціалістичної ідей. Під час служби у Польщі заарештований за революційну діяльність, проте, виправданий судом за недоведеністю звинувачень. Після повернення в Україну до Харкова працював у журналі «Хлібороб», брав участь у роботі студентського українського товариства «Громада», вступив вільним слухачем на історико-філологічний факультет Харківського університету. Після переїзду до Києва познайомився з Михайлом Грушевським та Михайлом Коцюбинським, займався літературною працею, працював у лісництві на Чернігівщині.  Учасник побудови лісопильного заводу, паркетної фабрики тощо.

Микита Юхимович Шаповал є яскравим представником українського національного відродження з Донеччини. Його метою була побудова незалежної європейської України. Він був активним громадським та політичним діячем українського руху: член Революційної української партії (з 1901); видавець і співредактор, провідний публіцист журналу «Українська хата» (1909–1914); один з організаторів і лідерів Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), член її Центрального комітету (з 1917) та голова партії в еміграції; комісар Київського повіту, генеральний секретар, згодом голова Українського національного союзу (листопад 1918 — січень 1919). В Уряді Володимира Винниченка став Міністром пошти і телеграфу, за часів Директорії очолював Міністерство земельних справ.

Микита Шаповал був одним із співавторів Четвертого Універсалу Української Центральної Ради. У 1919-1920 роках  - секретар дипломатичної місії Української Народної Республіки (УНР) у м. Будапешті.

За кордоном брав активну участь в громадсько-політичному та освітньому житті української діаспори. За його участі було створено Український громадський комітет (1921), Українську господарську академію у м. Подєбрадах, Український високий педагогічний інститут імені М. Драгоманова (м. Прага), Висока студія українського мистецтва, Український соціологічний інститут та Український робітничий університет при ньому, Українська гімназія, Український громадський видавничий фонд та інші фахові школи і курси. Також Микита Шаповал став видавцем і редактором місячника «Нова Україна» (1922–1928). Він був одним з організаторів Української спілки у Чеській Соціалістичній Республіці (ЧСР), Всеукраїнського робітничого союзу в ЧСР, Чесько-українського комітету допомоги стипендіями для декількох тисяч українських студентів.

 Як письменник Микита Юхимович був відомий під псевдонімами М. Сріблянський і М. Бутенко, опублікував збірники поезій: «Сни віри» (1908), «Самотність», нариси «Жертви громадської байдужості» (обидва — 1910), «Шевченко і самостійність України», «Лісові ритми» (обидва — 1917), «Листки з лісу» (1918).

Микита Шаповал написав перший український підручник із соціології «Загальна соціологія» (1934 рік), де було викладено систему загальної соціологічної теорії. Пізніше досліджуючи тему поразки національно-визвольних змагань в Україні на початку ХХ століття, однією із причин визначив, що в Україні не було достатньо українських фахівців для зайняття ключових позицій в освіті, війську, адміністрації, церкві та інших інститутах, щоб виконувати головні соціальні функції в інтересах українського суспільства. Це завадило національній консолідації і не дозволило добитися незалежності України. Причиною поразки була відсутність солідарності нації, стан національної свідомості, систематична політика денаціоналізації українського народу.

Микита Юхимович Шаповал помер 25 лютого 1932 року у  Ржевницях біля Праги. Згідно із заповітом його було кремовано та поховано в Ржевницях. 

Після смерті Микити Шаповала, його дружина Ольга Філаретівна доклала багато зусиль для збереження та впорядкування його архів,  підготувала до видання багато праць. З приходом до влади в Чехословаччині комуністів (1948 рік), після смерті Ольги Шаповал службовці радянської держбезпеки повністю вивезли впорядкований нею архів Микити Юхимовича до спецархіву в м. Київ, доступ до якого було відкрито лише за роки незалежності України.

У рідному селі Микиті Шаповалу було встановлено пам’ятник та відкрито музей у школі. У 2022 році було заплановано перевезення музейних експонатів до міста Сіверська.

З архівними матеріалами, пов’язаними з життям та діяльністю Микити Шаповала, можна ознайомитися на онлайновій виставці Державного архіву в Донецькій області «140 років з дня народження Микити Шаповала. Велетня з Донбасу, вірного сина України».

 

  (за матеріалами сайту Донецької облдержадміністрації)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора