Каровська Спілка піонерів
Одним із завдань архівного відділу райдержадміністрації є забезпечення використання архівних фондів, колекцій документів Національного архівного фонду місцевого походження, публікація архівних документів та оприлюднення відомостей, що в них містяться, у засобах масової інформації, у тому числі й Інтернет-ресурсах.
Цими травневими днями ми відзначаємо День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Тому ми згадуємо та вшановуємо пам'ять всіх загиблих в тій страшній війні.
У роки війни на території району в селі Покровському діяла підпільна піонерська організація. В 1942-43 роках 12 юних героїв поклялись шкодити ворогам. «... Кров за кров ! Смерть за смерть!» - такими словами закінчувалася дитяча обітниця.
Спочатку було лише 7 хлопчиків, а згодом до них приєдналося 5 дівчаток. Так склалася піонерська організація, яку вони назвали «Каровська Спілка піонерів», «КСП». Командиром і начальником штабу цієї організації був Вася Носаков, якого піонери звали «наш Каров». Піонери-каровці викопали за хатою Носакових, у ярочку печеру, в якій проводили свої піонерські збори, вели щоденник своєї підпільної роботи. Там вони писали листівки, які розкидали по селу, там вони звітували перед штабом про виконання піонерсько-партизанських доручень.
Після визволення с. Покровського Толя Прокопенко і Боря Метельов (їм було по 18 років) одразу пішли на фронт, а останні хлопці – лише наприкінці 1944 року. А 20-го січня 1945 року всі юні розвідники разом із своїм безстрашним командиром Васею Носаковим загинули смертю хоробрих при виконанні бойового завдання.
1946 року, після закінчення війни, всім каровцям - дівчаткам було вручено «Медаль Партизана Вітчизняної війни І ступеня». Медалі загиблих розвідників Васі Носакова, Толі Циганенка, Толі Погребняка, Володі Лагеря і Володі Моруженка – вручили матерям цих піонерів. Боря Метельов загинув ще в 1943 році, біля Дніпра. Із семи хлопців, піонерів-каровців, залишився живим лише один - Анатолій Іванович Прокопенко
В 1968 році в с. Покровське був відкритий пам'ятник вожаку юних піонерів-підпільників В. Носакову. Автор – донецький скульптор Павло Гевека. Пам'ятник представляє собою фігуру хлопчика в пориві, який правою ногою наступив на німецьку каску і закинув руку для кидка гранати. Фігура міститься на 3-х метровому постаменті, на якому закріплена меморіальна дошка з іменами всіх 12 відважних. В селі є вулиця, яка носить ім'я Васі Носакова, одноіменна вулиця є і в місті Бахмут. Всі жителі села знають про подвиг юних каровців і пишаються своїми земляками.
В архівному відділі райдержадміністрації серед документів фонду з історії села Покровського є і архівна копія звіту командира бойової групи піонерського загону Артемівського району Василя Носакова. Оригінал звіту знаходився на зберіганні в державному архіві Донецької області.
Також в архівному відділі є робота членів гуртка «Слідами подвигу», які з 2004 року займалися систематизацією і збиранням матеріалів пов'язаних з діяльністю Каровської спілки піонерів. Їхня робота базується на матеріалах історико-патріотичного музею «12 відважних», створеного в Покровській загальноосвітній школі. У шкільному музеї зберігаються фотографії піонерів-підпільників, листівки, листи хлопців з фронту.
15 травня 2007 року відзначали шістдесят п'ять років з дня заснування Каровської спілки піонерів. У селі Покровському відзначили цю подію в урочистій обстановці. На базі школи було проведено районний зліт піонерських загонів. На урочистій лінійці біля підніжжя пам'ятника Васі Носакова були присутні піонери-каровці, які пережили ту страшну війну: Прокопенко Анатолій Іванович і Нікуліна Олена Пилипівна. Були запрошені представники Артемівської (на той час) райдержадміністрації, районної ради, архівного відділу та відділу освіти райдержадміністрації, місцеве телебачення. Відеофільм про цю пам'ятну подію зберігається в архівному відділі Бахмутської райдержадміністрації окремим фондом. На той час начальником архівного відділу Надією Тутовою до цієї пам'ятної дати була підготовлена стаття до міськрайонної газети «Вперед» під назвою «Боротися і перемогти...», яка також зберігається в архівному відділі.
