ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо самовідданість і героїзм воїнів, полеглих у боях за Україну, і мирних громадян, які стали жертвами російського терору.
Вічна пам'ять загиблим ...
ШИСТКА АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
02.10.1995 – 01.05.2022
Андрій Шистка народився у м. Часів Яр; його виховувала мати – Тетяна Олександрівна Шистка.
Андрій навчався в Часовоярській ЗОШ І–ІІІ ступенів № 15.Після закінчення 9-го класу вступив до місцевого професійно-технічного училища № 77, де навчався за спеціальністю «екскаваторник». Одразу після закінчення навчання влаштувався на роботу до Часовоярського вогнетривкого комбінату, працював на кар’єрах з видобутку вогнетривкої сировини.
У 2018 році Андрій Шистка був призваний на строкову військову службу. У тому ж році перед службою був прийнятий до одного з козацьких формувань України, що вимагало відповідного випробування. Службу проходив у прикордонних військах на території Львівської області, отримав звання старшого сержанта.
Після проходження служби у 2021 році повернувся до рідного міста.
Згодом вже за контрактом продовжив військову службу у десантно-штурмових військах, служив у м. Костянтинівка Донецької області.
Коли почалось повномасштабне військове вторгнення рф в Україну, Андрій Шистка був командиром відділення аеромобільного десантного взводу десантної роти військової частини А 0641. Брав участь у боях під Мар’їнкою, Богородичним, Святогірськом, в інших гарячих точках Донецької області.
Бойові товариші згадують, що Андрій був добропорядним і відповідальним командиром, гарною й доброю людиною, завжди був готовий допомогти побратимам.
У травні 2022 року старший сержант Андрій Шистка загинув від кулі ворожого снайпера, коли виносив пораненого побратима з лісу поблизу селища Олександрівка Краматорського району Донецької області.
Воїна поховали на Краснопільському кладовищі у м. Дніпро.
Захисник України Андрій Андрійович Шистка посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам'ять і слава Герою …
За матеріалами газети «Вперед»
