ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо самовідданість і героїзм воїнів, полеглих у боях за незалежність і територіальну цілісність України, і мирних громадян, які стали жертвами російського терору. Вічна пам'ять загиблим ...
Книга пам’яті та пошани громадян Торецької міської територіальної громади, які віддали своє життя за Україну
ГРЕЦЬКИЙ ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ
Віктор Грецький народився у селищі Північне (колишнє Кирове) на Донеччині. Закінчив вище військове автомобільне училище, здобув фах інженера-механіка. Захоплювався автомобілями. Після випуску працював на різних підприємствах Торецької громади.
На початку повномасштабного вторгнення Віктор був помічником начальника служби РАО та логістики у 54 окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи.
Капітан Віктор Грецький загинув 6 березня 2022 року у віці 50 років, виконуючи бойове завдання поблизу селища Новотроїцьке Донецької області. Разом із побратимом він намагався евакуювати поранених з поля бою, однак їх автомобіль підірвався.
Після загибелі Віктора та його побратимів селище Новотроїцьке було окуповане російськими військовими. Тіла українських воїнів багато днів пролежали там, доки місцеві жителі не поховали їх у братській могилі на місцевому цвинтарі біля Донецької траси. У березні 2023 року відповідно до норм Женевської конвенції відбулася передача тіл загиблих воїнів з тимчасово окупованої території.
18 січня 2024 року Захисника України Грецького Віктора Анатолійовича поховали на Алеї Слави на кладовищі «Сухий Яр» у м. Біла Церква Киіївської області.
У серпні 2023 року рішенням Білоцерківської міської ради Віктору Грецькому присвоїли звання «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади» (посмертно).
«Ми прожили разом 22 роки. Ти був моїм захистом і опорою, моїм кам'яним муром, моїм надійним тилом, ти нічого ніколи не боявся, завжди відстоював правду і справедливість. Сильний сміливий, мужній, справжній офіцер, захисник. Я вірю, що ми звільнимо всі наші міста та села і зможу тебе знайти та поховати, як належить, поряд із твоїми батьками», – сказала дружина Марина Нікуліна.
У офіцера залишилися дружина і дві доньки.
Вічна пам'ять і слава Герою …
За матеріалами Торецької міської військової адміністрації
