ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф
АРТЕМ СЕРГІЙОВИЧ ПОПОВ, ПОЗИВНИЙ КРАКЕН
13.04.1993 – 11.02.2023
Артем Попов – горлівчанин. У Горлівці він закінчив школу та професійне училище, в якому здобув спеціальність зварювальника. Працював на шахті імені Румянцева, грав у міській футбольній команді. У 2010 році родина купила будинок в селищі Зайцеве, яке в 2014 році було поділено навпіл лінією фронту. Їхній будинок залишився на території, яку контролювала Україна. Артем виїздив до Харкова, бо в селищі не було роботи. Але потім повернувся і допомагав матері в родинному бізнесі – у них був маленький магазин.
«Вже 1 березня 2022 року син пішов до ЗСУ. Ми дивилися новини, і він бачив, як обстрілюють його улюблений Харків, – згадує мама Артема, Олена. – Заходжу в кімнату, а він вже зібрав речі. Каже – або ти мене відвезеш, або я піду пішки. Мені довелося його відвезти до Бахмута. Бо, звісно, з Зайцевого вже не ходив жодний транспорт. Я сподівалася, що він передумає. Його не одразу взяли, бо Артем не стояв на обліку в Бахмутському військкоматі. Вже потім я дізналася, що він наполіг – ночував під військкоматом, щоб змусити поставити на облік та взяти в тероборону».
Артем Попов був кулеметником, воював під Бахмутом. У 2022 році у важкому бою був поранений, проходив лікування, згодом повернувся на фронт. Воїн помер від зупинки серця у військовому шпиталі.
Захисника України поховали на Алеї Слави Краснопільського кладовища у Дніпрі.
Вічна пам'ять і слава Герою …
За матеріалами газети «Вперед»
