ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо світлу пам'ять, самовідданість і героїзм воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, і мирних громадян, які стали жертвами російського терору.
Вічна пам'ять ...
ОЛЕКСАНДР ЛЕГУЦЬКИЙ
46-річний старший солдат Олександр Легуцький поліг у бою 12 березня 2022 року біля села Богданівка Волноваського району Донеччини. Під час ворожого артилерійського обстрілу снаряд влучив у танк, в якому він перебував.
Олександр народився в селі Верхньокам’янське Донецької області. Навчався в училищі №145 м. Сіверськ на електрогазозварювальника. Працював у КСП «Дружба» в рідному селі, на підприємстві «Спектрстрой» у Лисичанську, в «Укрнафтогазбуді». Деякий час працював зварювальником на заводі в Маріуполі.
З 2014 року брав участь в АТО.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював у лавах 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Виконував бойові завдання на Східному напрямку фронту.
«Мій батько зовсім не боявся смерті, завжди мужньо і мовчки справлявся з будь-якими труднощами. Коли запитували, як його справи, без вагань відповідав, що все добре, хоча ми чули, що в той момент він був неподалік поля бою. Тато ніколи не жалівся на своє життя. Був оптимістом і радів кожному моменту, цього ж вчив своїх дітей. Він назавжди залишиться в нашому серці як світла людина з добрим серцем, справжнім Героєм і патріотом своєї країни», – розповіла Тетяна Легуцька.
У Олександра залишилися троє дітей: доньки Тетяна і Дарина та син Артур.
Вічна і світла пам'ять Герою…
За матеріалами Платформи пам'яті: Меморіал героїв
