ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
19 листопада – тисяча днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.
Схиляємо голови перед пам’яттю усіх українців, чиї життя забрала ця війна.
Вшановуємо світлу пам'ять, самовідданість і героїзм воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, і мирних громадян, які стали жертвами російського терору.
СТАРШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ ПАВЛЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
12.07.1972 – 06.09.2022
Олександр Павленко народився у Бахмуті, навчався у школі № 11, закінчив технікум залізничного транспорту та Українську Інженерно-педагогічну Академію. Потім отримав другу вищу освіту в Одеській національній Академії зв’язку. Працював інженером лінійних споруд І категорії у ПАТ «Укртелеком», потім – електромонтером оперативно-виїзної бригади АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
Із травня 2020 року Олександр Павленко служив у лавах ЗСУ. Воював у 53-й бригаді, захищав кордони Донецької області на різних напрямках. Під Зайцевим отримав важкі мінно-вибухові травми.
Два тижні лікарі боролися за життя Олександра, який весь цей час перебував у медикаментозній комі. Спочатку він був терміново переведений у лікарню імені Мечникова у Дніпрі, потім – у спеціалізоване відділення нейрохірургії до Винниці. На жаль, героя не врятували…
«Я хочу, щоб ти жила вільною», – із цими словами я зі страхом та гордістю дізналась від тата, що він вступає до лав ЗСУ. Так мій тато став для мене справжнім героєм, – розповідає донька воїна Ганна. – Він любив рок, смішно жартував, збирав великі компанії друзів, був дуже розумною людиною, для якої надзвичайно важливою в житті була справедливість та свобода… Пишаюся, назавжди».
Похований Олександр Павленко на Алеї Слави Краснопільського кладовища у Дніпрі.
Вічна і світла пам'ять …
За матеріалами газети «Вперед»
