ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф.
ВОЛОДИМИР ГЕННАДІЙОВИЧ ВОРОПАЄВ
11.05.1972 – 07.04.2022
Володимир Воропаєв народився в місті Часів Яр. Навчався у місцевій середній школі № 16, після її закінчення поступив до Артемівського індустріального технікуму. У 1990-х роках проходив строкову військову службу зв’язківцем у місті Переяслав-Хмельницький.
Його трудова кар’єра була пов’язана із Часовоярським вогнетривким комбінатом. Спершу він працював електромонтером в енергоцеху комбінату, потім – майстром з намотки електродвигунів, заступником начальника енергоцеху. З 2013 р. по 2021 р. обіймав посаду начальника цього структурного підрозділу комбінату.
У 2004 р. Володимир взяв шлюб, разом із дружиною Ларисою виховував сина Богдана. Він мріяв про тихе і спокійне родинне життя та працю. Сім’я мешкала в затишній частині міста, яка за місцевою традицією відома як селище Південне.
У 2021 році Володимир Воропаєв підписав контракт і вступив на військову службу до лав ЗСУ. Повномасштабну агресію зустрів у складі 1-ї роти мотопіхотного батальйону 53-ї бригади. Як гранатометник брав участь у боях під Гранітним, Волновахою, Вугледаром та на інших ділянках фронту. Загинув навесні 2022 року при виконанні бойового обов’язку, відбиваючи танкову атаку окупаційних військ. Похований у м. Дніпро на Краснопільському кладовищі.
Бойові побратими пам’ятають його як світлу й добру, надійну людину. У пам’яті родичів він назавжди залишиться люблячим батьком, чоловіком, сином, братом, дядечком.
Володимир Геннадійович Воропаєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Вічна і світла пам'ять…
За матеріалами Бахмутського краєзнавчого музею
