27 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
27 жовтня українці відзначають важливе свято – День української писемності та мови.
Це свято започаткували у 1997 році, коли на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови у консолідації українського суспільства Президент України видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
В Указі зазначено: «Встановити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».
Нестор-Літописець – послідовник творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці розпочинається писемна українська мова.
Нестор-Літописець (1056–1114) – монах Києво-Печерської лаври, автор найдавнішого літопису України, укладеного на початку 12-го століття – «Повісті временних (минулих) літ». Цей твір є головним джерелом вивчення стародавньої історії України.
«Звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити» – цими словами починається літопис. У ньому монах з печерських пагорбів зумів показати історію нашої держави на широкому тлі світових подій. Науковці стверджують, що у середньовічній історії немає прикладів рівних літопису Нестора.
Мова – живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім'ї. Про це свідчить і наявність архаїчної лексики, і деякі фонетичні та морфологічні риси, які зберегла наша мова протягом віків.
Давність української мови доводили ряд вітчизняних та зарубіжних учених: Павел Шафарик, Михайло Красуський, Олексій Шахматов, Агатангел Кримський та інші відомі дослідники.
Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди.
Українці мають свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника. Мають і свою велику (вже не тільки оригінальну), а й перекладну літературу.
Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI-IX столітті.
Пізнання світу через національне слово надзвичайно важливе. Рідну мову потрібно оберігати як своє майбутнє, пам'ятаючи про першозначення її, як безсмертя українського духу, її рятівну, очищаючу, цілющу, відроджувальну властивість.
Античні мудреці казали: «Говори – і я тебе побачу». Якими побачить українців світ – залежить від самих українців.
Видатний знавець української мови Дмитро Павличко писав: «Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить чуттєву нерозривність українського серця й української землі… Українська мова не вчора придумана. Вона – не сирота, вона має слов'янську родину і світову славу. Вона має все».
В умовах повномасштабної вторгнення росії українська мова, як ніколи, має велике значення в досягненні Перемоги над підступним ворогом.
Перше що робить російський окупант на захоплених територіях – це нищить українські книжки, українську освіту та українську мову. Руйнуючи культурну спадщину, ворог на окупованих територіях забороняє навчання державною мовою, вилучає книги, фізично розправляється з усіма, хто живе з Україною в серці.
Екс-головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний заявляв, що українська мова - це мова Перемоги над росією: «Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє.
Українська мова - це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги».
Сила мови, сила культури і незламність українського народу не залишать російському агресору ніяких шансів. Слава українському народу - творцеві і носію величної мови!
Окрім нас, у цієї мови більше нікого немає.
Слава Україні!
За матеріалами Державного архіву Донецької області
