ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ ЗА СПІВВІТЧИЗНИКАМИ, ЗАГИБЛИМИ ВНАСЛІДОК ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ
Вшануймо пам’ять усіх українців, чиї життя забрала війна, яку на нашій землі підступно розв’язала рф.
ВОЛОНТЕР ІГОР ПЕЧЕРИЦЯ
Ігор Печериця загинув ввечері 31 жовтня 2024 року в місті Часів Яр на Донеччині, коли снаряд прилетів у його двір.
Ігореві було 52 роки. Він жив у місті Часів Яр. Працював зв'язківцем у регіональному управлінні з експлуатації каналу комунального підприємства «Компанія «Вода «Донбасу». Був звукорежисером. Допомагав проводити заходи у місцевому будинку культури.
«Також він працював у дитячих таборах і дуже любив дітей. А вони – його. Ми з ним разом і на весіллях працювали. Ігор був чудовим спеціалістом», – розповіла колега Катерина Бубнова.
Ігор Печериця любив спорт. Часто з друзями грав у волейбол. Був віруючою людиною і допомагав у місцевому храмі. На дозвіллі їздив на дачу. Любив поратися на городі. Обожнював ремонтувати техніку. Колекціонував старі телевізори. Мав своє місце на ринку електроніки й до нього часто зверталися за допомогою місцеві. Ігор був людиною, яку знав чи не кожен у місті.
Під час війни Ігор Печериця не залишив Часів Яр. Активно волонтерив, допомагав місцевим. Вивозив людей у сусідню Дружківку і Костянтинівку. Звідти привозив продукти і необхідні речі тим, хто залишався в місті.
«За кілька днів до загибелі знайомі бачили, як він їхав на велосипеді – весь обвішаний пакетами з продуктами. Це все роздавав потребуючим. І хоч ми його просили виїхати, він не міг залишити людей, якими опікувався», – сказала Катерина Бубнова.
В Ігоря залишилися мама, донька і сестра.
Вічна і світла пам'ять…
Джерело: Платформа пам'яті: Меморіал Героїв