До Дня Української Державності Регіональний онлайн-проект "Донеччани державотворці"
Регіональний онлайн-проект #Донеччани_державотворці
МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ ЧЕРНЯВСЬКИЙ
Український письменник, культурний і громадський діяч, один із засновників і голова культурно-просвітницького й політичного товариства «Українська хата».
М.Ф. Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року) в селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині село Святогорівка в Донецькій області) в сім'ї священика. Згодом родина переїхала в село Новобожедарівку Слов'яносербського повіту (нині Луганська область). Це село, розташоване над Сіверським Дінцем, межувало з козачими станицями. В одній з таких станиць, Митяківській, перші три роки хлопець навчався в початковій, так званій народній, школі. Далі, щоб вступити до духовного училища, він півроку готується до іспитів у приватного вчителя й ще півроку у попа.
У 1878 році М. Чернявського зараховують до Бахмутського духовного училища, а після його закінчення в 1883 році – до Катеринославської духовної семінарії. Після закінчення духовної семінарії в 1889 році Микола Чернявський учителював у Бахмутському духовному училищі, викладав співи та музику.
Поповнюючи знання шляхом самоосвіти, він готує першу збірку поезій, яку в 1895 році видає в Харкові під назвою «Пісні кохання». А вже через три роки в Бахмуті була надрукована друга збірка поета — «Донецькі сонети» (1898 р.). Він першим в українській поезії створив жанрові картини з життя селянства і робітництва Донецького краю.
У Бахмуті М. Чернявський видав кілька збірок творів Пантелеймона Куліша, а також збірку спогадів про видатного українського письменника «Щирі сльози над могилою П. О. Куліша».
Після дванадцяти років учителювання в 1901 році М.Чернявський переїздить до Чернігова. Тут він познайомився з видатним українським письменником Михайлом Коцюбинським, який справив значний благотворний вплив на становлення художньої майстерності письменника та його світогляду. У Чернігові він також зустрівся з Борисом Грінченком, про якого згодом написав нарис «Кедр Ливана». Зміна обставин життя, нові враження мали позитивний вплив на письменника.
М. Чернявський виявив себе митцем широких тематичних і жанрових уподобань: писав вірші, оповідання, нариси, перекладав з іноземних мов. Поет часто звертався до образів і картин природи рідної Донеччини, історії України, вважав свою творчість «піснею помсти» за народні кривди, застерігав народ від революційної жорстокості, яка може принести муки і пролиття невинної крові.
Обставини склалися так, що письменник пов'язав подальше своє життя з Херсонщиною, близькою за географічними ознаками його рідному Донбасу. Тут на початку XX століття діяв потужний загал української інтелігенції, велася широка культурно-просвітницька діяльність. На Херсонщині письменник вчителював, керував «Просвітою», продовжував писати. У 1917 році очолив культурно-просвітницьке товариство «Українська хата».
У кінці 1920-х років у харківському видавництві «РУХ» вийшли 10 томів його вибраних творів. Провідним мотивом у віршах пореволюційної доби став песимістичний настрій поета, який не зміг примиритися з придушенням національного відродження, штучним голодомором в українських селах на початку 1930-х років.
Такі настрої викликали підозру у відповідних державних органів. Уперше поета було арештовано за підозрами, які не підтвердились, у 1929 році, у справі так званої Спілки Визволення України. У 1933 році його арештували вдруге, та й цього разу незабаром звільнили.
Арешт 14 жовтня 1937 року став для письменника останнім Його було звинувачено у багатьох злочинах проти радянської влади. До персональної справи М. Чернявського додані протоколи допитів знайомих письменника, колег з педагогічної роботи, вихованців.
27 листопада 1937 року трійка НКВС по Миколаївській області прийняла ухвалу: «Чернявского Николая Федоровича расстрелять».
Кривавий вирок було здійснено в Херсоні 19 січня 1938 року.
Микола Федорович Чернявський був реабілітований у 1955 році. Відродження його імені почалося з 1964 року, коли донецький літературознавець В. В. Костенко надрукував у видавництві «Донбас» літературно-критичний нарис про життєвий і творчий шлях М. Ф. Чернявського. У 1966 році в Києві було видано двотомне зібрання творів письменника.
У 1987 році на батьківщині митця в школі села Святогорівка відкрито кімнату-музей письменника. У 1990-х роках у Бахмутському міському краєзнавчому музеї було обладнано експозицію, де представлено «бахмутський» період творчості письменника.
