Кожна дитина має право на сімейне виховання.
Життя без батька, матері, тепла,
Це — як квітка, що загублена в пустелі,
Як пісня, що без музики жила, як білий
лебідь, що зостався сам у небі»
Більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають в інтернатних закладах різних типів з різних причин (вік, стан здоров’я) практично не мають шансів бути усиновленими чи влаштованими в інші форми сімейного виховання.
Позбавлення дитини сім’ї можна назвати не просто важким періодом в її житті, а долею, яка дає себе знати вже з перших днів втрати родини. Життя дитини поза люблячим сімейним оточенням стає відразу важким. У кожного своє уявлення про щастя, але дитині бути щасливою без батьків неможливо. Зараз вже нікого не потрібно переконувати у тому, що виховання в умовах державних інституцій травмує дитину, різко змінює її долю, руйнує звичну систему взаємовідносин з навколишнім світом, робить неможливим реалізацію потенційних можливостей дитини.
Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може стати інша сім’я. Саме тому наша держава підтримує створення сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування.
Усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу – сімейні форми виховання, які вберігають дитину від інституцій і оточують її родинною атмосферою.
УСИНОВЛЕННЯ – є прийняття дитини у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.
ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання дитини у батьків, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.
Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років, піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.
Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять за бажанням.
ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ (ДБСТ ) — сім’я чи окрема особа, яка бере на виховання не менше як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей в ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб разом з біологічними дітьми сім’ї. При створенні ДБСТ батькам-вихователям місцевою владою надається індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира, обладнані необхідними меблями, побутовою технікою та іншим необхідними обладнанням.
ПРИЙОМНА СІМ’ Я— сім’я чи окрема особа, яка бере на виховання у сім’ю, на власну житлову площу від 1 до 4 дітей. У такі сім’ї влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатна сім’я є формою тимчасового влаштування дитини, яка опинилась в складних життєвих у зв’язку тією чи іншою складною обставиною (до прикладу: хворобою матері, яка потрапила в лікарню і не має на кого залишити дитину; відмовою від дитини в пологовому відділенні; перебуванням дитини в небезпеці; у зв’язку з насиллям, жорстоким поводженням в сім’ї, вагітністю неповнолітньої, від якої відмовились батьки; потребою перепочинку, вирішення нагальних проблем, лікуванням, одинокої матері, яка виховує дитину з інвалідністю тощо). Якщо криза в її біологічній родині вирішилась, дитина повертається до мами й тата. Якщо ні – вона може бути влаштована в прийомну сім’ю (чи ДБСТ), або ж бути всиновлена відповідно до законодавства. В патронатну сім’ю влаштовуються діти, які як правило не є сиротами і їхні батьки не позбавлені батьківських прав. У патронатній сім’ї одночасно не можуть перебувати діти з різних сімей, як це дозволяється у прийомній сім’ї чи ДБСТ.
Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.
Не залишайтесь байдужими, подаруйте дитині віру в добро та милосердя!
За додатковою інформацією звертатися за адресою:
Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 169а
Служба у справах дітей Бахмутської райдержадміністрації
